Обіточненське СПТУ
Чернігівська громада Запорізької області є багата на історію. Серед іншого, вона відома тим, що там функціонував один із найстаріших в Україні навчальних закладів, який дав не одне покоління кваліфікованих кадрів для сільського господарства всього Північного Приазов’я. Йдеться про Обіточненське сільськогосподарське професійно-технічне училище.
Село Обіточне розташоване на берегах річки Обитічна, біля конусоподібної сопки Обаташ. Воно було засноване 1815 року селянами-вихідцями з Полтавщини.
Тисячі випускників різних поколінь і сьогодні з вдячністю згадують рідне училище, що дало їм великі можливості у житті. Рік у рік звіти про засідання земських зборів свідчать про те, яке значення надавалося відкриттю першої в повіті сільськогосподарської школи.
Історіографія даної теми в Україні перебуває на початковій стадії розвитку, адже переважна більшість інформації знаходиться у звітах, архівних установах, бібліотеках, але в обмеженій кількості. В радянський період суттєвої розробки теми не відбувалося, але нині вона викликає інтерес у сучасних науковців (краєзнавців, дослідників освіти). Метою роботи є аналіз та систематизація ролі Бердянських земств у відкритті Обіточненського сільськогосподарського професійно-технічного училища. Під час наукового дослідження були застосовані: порівняльно- історичний метод, методи аналізу, синтезу та узагальнення.
Перша згадка про Обіточненське сільськогосподарське професійне училище зустрічається в 1891 році, коли Бердянські повітові земські збори на засіданні 25 вересня, вислухали звіт управи про поліпшення стану сільського господарства і надали дозвіл на відкриття нижчої сільськогосподарської школи 1-го розряду із підготовчим однорічним класом при школі. Метою школи, як уявляло собі повітове земство, повинно було стати «розповсюдження в народі, переважно практично, основних знань з сільського господарства, а також виноробства, ремісництва та інших технічних професій».
Відкриття сільськогосподарських шкіл в повіті було необхідним. Тільки в січні 1894 року губернські земські збори дозволили Бердянській земській управі дати хід клопотанню «в установленому порядку»: заключити договір з департаментом землеробства на відкриття школи на умовах її утримування. На утримання школи губернське земство надавало щорічно 1000 рублів і на обзаведення – 5000 рублів. Не чекаючи оприлюднення рішення, в 1893 році Бердянське земство розпочало будівництво школи.
Планувалося збудувати: квартиру керуючого школю, їдальню і спальні кімнати для вихованців, квартири для викладачів, кухню, пральню та інше. За підрахунками на будівництво всього запланованого було потрібно до 22 821 рубля. Із даної суми 5000 мало надати губернське земство, а решту повіт брав на себе. На засіданні було вирішено всі питання, що стосувалися відкриття школи. Було ухвалено: відкрити школу не менше, ніж на 20 осіб, утримувати школу протягом 25 років. Земство зобов’язувалося взяти на себе повне забезпечення не менш як 15 учнів, виділивши на кожного по 150 рублів на рік. Щорічно на утримання школи, стипендіатів, ведення господарства земство мало виділяти з власних коштів по 6150 рублів, одночасно, на будівництво школи призначалося 22 0000 рублів Голова земської управи Я.Т. Харченко був одним із організаторів відкриття школи і тому вирушив до Санкт-Петербургу особисто для вирішення нагальних питань в Міністерстві землеробства. Адже через малу кількість учнів відкриття школи опинилося під загрозою зриву і цьому треба було всіляко перешкодити.
Повітові збори повинні були вирішити ще одну важливу проблему – вибір попечителя Обіточненської нижчої сільськогосподарської школи. Цьому питанню було присвячено спеціальне засідання 4 жовтня 1896 року. Оскільки в Бердянському повіті зовсім не було поміщиків і важливо було вибрати людину з досвідом ведення сільського господарства, одноголосно було обрано голову земської управи Я.Т. Харченка. Ця традиція зберігалася і в наступні роки: після переводу Я.Т. Харченка до Сімферополя попечителем школи став новий голова земської управи Я.Б. Шварц.
1 листопада 1896 року відбулося відкриття школи. Оскільки утримання школи земство фактично взяло на себе, стан справ був постійним предметом обговорення на засіданнях повітових зборів. З кожним роком кількість вступників до школи йшла на збільшення. Довелося навіть запровадити конкурсні екзамени по волостям повіту.
Земство хотіло створити зразковий навчальний заклад, тому ухвалило створити спеціальний господарський орган, в допомогу голові, який міг впливати на справи школи . На початку ХХ століття Обіточненська сільськогосподарська школа вже була одним із кращих навчальних закладів – с чотирирічним терміном навчання, включаючи підготовчий клас. За статистикою, на 1905–1906 навчальні роки в школі займалися 64 учні. Навчання було фактично безкоштовним. У розпорядженні школи було 218 десятин землі, ціле господарство. Крім того, – пасіка, столярна майстерня, метеорологічна станція і навіть бібліотека.
Пізніше рада Обіточненської школи висловлювала бажання відкрити педагогічний клас і перейменувати її в нижче сільськогосподарське училище. Відкрити новий клас планувалося в 1910 році, але документів, які б свідчили про подальший розвиток школи, не збереглося, через соціальні потрясіння, такі як революція та війна.
Отже, відкриття сільськогосподарської школи у селі Обіточному поклало початок для подальшого розвитку професійної освіти в Запорізькому краї. Великих зусиль для цього доклало Бердянське земство, взявши на себе значну частину фінансових витрат. Потім школу було реорганізовано у сільськогосподарське училище, кількість учнів у якому постійно зростала. Випускники тільки з позитивом згадували місце свого навчання та були вдячні ініціаторам створення цього навчального закладу, за надану їм можливість навчатися.
